Порада зі сторони може бути надзвичайно корисною

Пані Віттхьофт, згідно з дослідженням Федерального міністерства у справах сім’ї жінки із психічними або фізичними вадами у два-три рази частіше зазнають сексуального насильства в дитинстві та підлітковому віці. Чому це так?

Діти й підлітки з інвалідністю мають менше можливостей захистити себе та встановити особисті кордони. Вони дуже сильно залежать від своїх сімей і опікунів із відповідних установ. У той же час вони часто переживають розрив стосунків і наслідки ненадійних зв’язків. Вони рідше вступають у контакт із людьми, які не входять до системи догляду, а якщо й зустрічаються, то не з власної волі. Це означає, що вони не мають такого ж досвіду зі своїми однолітками, як інші діти й підлітки. Отже, відповідь на питання: «Це нормально, що...?» Ще один аспект, який також відіграє роль у дорослому житті: діти й підлітки з обмеженими можливостями не завжди розуміють тонкощі ситуації та не можуть чітко висловлювати свою думку. Зазвичай існує велика різниця в їхній емоційній і когнітивній зрілості порівняно з іншими особами їхнього віку. Це особливо важливо, коли йдеться про напади зі сторони підлітків. Крім того, у цьому віці дівчаткам або хлопчикам із когнітивними порушеннями може бути набагато важче захищати себе та встановлювати особисті кордони. До речі, результати досліджень, які проводилися в різних країнах, свідчать про те, що хлопчики з інвалідністю страждають від насильства значно частіше.

Як жорстоке поводження з людьми з обмеженими можливостями може вплинути на їхнє доросле життя?

Це дуже обширне запитання. Підсумовуючи, можна сказати, що наслідки для людей з обмеженими можливостями не настільки специфічні, як це може здаватися. Коли в когось посттравматичний розлад, він проявляється, незалежно від того, інвалід ти чи ні. Наприклад, у вигляді труднощів під час побудови відносин, значної прихильності до певних людей, а також сильної потреби в безпеці та регулярності. Людям часто не вистачає відчуття власних кордонів і кордонів інших людей. Ставлення до свого тіла може бути спірним і досягати рівня аутоагресії. І навпаки, проблеми поведінки й навіть нездатність до навчання можуть бути причиною травми, отриманої внаслідок насильства. Простіше кажучи: коли ми переживаємо стрес, ми не можемо навчатися й обробляти інформацію належним чином. А травма – це потужний стрес, через який ми переходимо в аварійний режим. Йдеться про виживання: ми більше не можемо вирішувати, як ми хочемо поводитися, що хочемо сприймати, на чому хочемо зосередитися або чого хочемо навчитися. Чим раніше травматичний досвід впливає на мозок, що розвивається, тим важче мозку розвивати певні функції та регулювати стрес. І тим складніше буде постраждалим боротися з наслідками насильства в подальшому житті.

Де найчастіше відбувається сексуальне насильство над людьми з обмеженими можливостями в навчанні? Хто може бути кривдником?

Як і у випадку з людьми, які не мають проблем із навчанням, сексуальне насильство часто відбувається в сім’ї або в партнерських відносинах, особливо за наявності значного дисбалансу сил. «Місцями злочину» також можуть бути приміщення для інвалідів, наприклад, житловий комплекс або майстерня. Напади здійснюють професіонали, але досить часто насильство відбувається у групі однолітків, наприклад, з боку сусіда чи колеги. Зокрема, за відсутності підходів до статевого виховання й загальновідомих концепцій захисту, які активно практикуються, відсутня також необхідна інтуїція для своєчасного втручання або, наприклад, для розробки профілактичних консультативних послуг. Табу та сліпі зони завжди створюють можливості для потенційних злочинців.

З 2014 року в Берліні працює консультаційний центр для людей з обмеженими можливостями в навчанні. Звідки походить назва «Mutstelle»?

Мужність дуже важлива в цьому контексті; жертви сексуального насильства часто втрачають її та хочуть відновити. Нам, як помічникам, також потрібна сміливість; сміливість пропонувати правильні кроки, навіть якщо вони часом незручні, і наполягати на тому, щоб ці кроки були зроблені. Мужність – це психологічний принцип нашого консультаційного центру – звідси й назва.

У серйозних кризових ситуаціях надзвичайно корисно звернутися за порадою ззовні, не замикаючись у власному колі. Ми дивимося на все суб’єктивно й можемо допомогти вирішити питання нейтрально.

Хто користується нашими послугами?

Ми консультуємо людей з обмеженими можливостями в навчанні, а також постраждалих і членів їхніх сімей, фахівців. Кожна друга консультація проходить із фахівцями. Так буває, наприклад, коли постраждалі не можуть або не хочуть висловитися, або не розуміють, що з ними сталося. Не має значення, сталося насильство щойно чи в минулому. Ми також допомагаємо людям, які зазнали насильства в дитинстві чи підлітковому віці. Ми також консультуємо працівників установ, допомагаючи їм, наприклад, розробляти концепції захисту.

Чому важливо створювати консультаційні центри саме для людей з обмеженими можливостями в навчанні?

Сподіваюся, що в майбутньому таких структур нам буде потрібно значно менше. Однак для зменшення кількості цих структур нам потрібні знання й добре підготовлені пропозиції допомоги. Такі рішення розробляються роками невеликими кроками. Ось чому важливо, щоб такі центри, як «Mutstelle», існували. Зараз, наприклад, не всі консультаційні центри, які спеціалізуються на питаннях сексуального насильства, можуть запропонувати вхід зі спеціальними пристосуваннями для інвалідних візків. У центрі «Mutstelle» безбар’єрним є не тільки вхід, але також наша мова й наші методи. Ми розуміємо, що потрібно людям із когнітивними порушеннями. А за бажанням постраждалих ми включаємо у програму консультування також системну підтримку.

Чим конкретно Ви допомагаєте?

Консультації залежать від індивідуальних потреб людей. Спочатку ми зазвичай з’ясовуємо, які кроки важливі та можливі. Ми також намагаємося розпізнати ознаки посттравматичного стресового розладу. У «Mutstelle» ми не пропонуємо терапію. Але ми можемо запропонувати стабільність і підтримку протягом певного періоду часу. При цьому часом корисно також залучати осіб, які забезпечуватимуть належний догляд.

Які заходи необхідно вжити, щоб захистити людей з обмеженими можливостями в навчанні від сексуального насильства?

Я вважаю, що дуже важливим є відкритий та інформативний підхід до теми сексуальності та стосунків. Було б чудово, якби це вже було звичайним у школі. Допомога під час інтеграції також несе велику відповідальність: вона потребує конкретних концепцій захисту та, звичайно ж, концепцій статевого виховання. Проте записати ці концепції один раз недостатньо. Їх потрібно постійно оновлювати та, перш за все, повідомляти співробітникам.

Чому Ви рекомендуєте постраждалим, їхнім родичам або фахівцям набратися сміливості та звернутися до Вашого центру?

У серйозних кризових ситуаціях надзвичайно корисно звернутися за порадою ззовні, не замикаючись у власному колі. Часто це складні й важкі ситуації з багатьма залежностями та зв’язками. Ми дивимося на все суб’єктивно й можемо допомогти вирішити питання нейтрально. І жертви, і їхні родини або фахівці повинні знати: не сам акт насильства, а спосіб його подолання визначає, наскільки людина здатна працювати над своїм досвідом.